«Найбільш дбайливий психотерапевтичний простір, який я знаю і який завжди дає мені так багато, що я навіть не все — далеко не все — здатна взяти, — це простір холотропного дихання (*тільки із сертифікованими ведучими).
Місце і час, де я відкладаю вбік усі свої життєві ролі — мами, колеги, друга, партнера, доньки, сестри... — і проживаю себе у всій своїй повноті й багатогранності, суперечливості й разом з тим цілісності. Нагадую собі, хто я є, якою я є достеменно. Вчуся все краще й краще чути себе і розпізнавати свої потреби.
Чим холотроп ще завжди для мене цінний, так це тим, що на воркшопі нема людини, яка знає, як тобі краще, яка вважає, що знає про тебе більше, ніж ти сам. Тут ніхто не розказує, хто ти, який ти і про що ти. Тут є чутлива підтримка і супровід — Тебе. Цю функцію беруть на себе фасилітатори».