Холотропне дихання: відчинити двері у підсвідомість

Це був мій перший воркшоп з холотропного дихання, і в мене не було жодних очікувань. Я лежав у позі ембріона на своєму килимку: стиснуті руки, піт, що капає з лоба, я ридав, як новонароджений. Всього в кількох футах від мене з динаміків пробивались удари барабанів. Справа був сіттер, який уважно піклувався про мене, коли треба було подати мені води, провести до туалету або просто взяти мене за руку. Розосереджені по всій залі на цокольному поверсі люди були сімома іншими парами брізерів і сіттерів. Хтось плакав. Хтось сміявся. Хтось лежав спокійно, як у глибокій медитації.

Я продовжував дихати глибоко й швидко. Ще більше енергії наповнювало моє тіло. Ще більше мурах навколо моїх м'язів. Потроху мої руки піднімалися у повітря. Піднявшись, вони скоцюрбились у дивне положення. Сильний тиск почав огортати мене, як перейми, які дитина може відчувати у материнській утробі. Потім мене почало трясти. Почали трястися ноги... Потому груди... Потім руки й кисті... Врешті-решт усе моє тіло бурхливо билося під ударами барабанів.

Всього лише кілька тижнів тому я навіть не знав, що взагалі значить це словосполучення – «холотропное дихання». Якщо ви у тому ж човні, не хвилюйтеся. Воно, як і раніше, залишається відносно невідомим. Холотропне дихання відкрив знаменитий трансперсональний психолог доктор Станіслав Ґроф у середині 1970-х років. До роботи з холотропним диханням (ХД) Ґроф був одним з провідних дослідників, які вивчали ефекти, що справляв на психіку ЛСД.

Протягом тисячі тематичних досліджень він зауважив, наскільки ефективними є змінені стани свідомості у пацієнтів для лікування від травм, наркоманії та для розвитку особистості. Однак дослідження Грофа припинилися у 1967 році, коли ЛСД був заборонений з метою придушити контркультурний рух, що набирав обертів. У відповідь Ґроф почав шукати альтернативні підходи до досягнення незвичайних станів свідомості. Він звернув увагу на дихання.

Маніпуляція диханням для зміни свідомості використовувалася протягом тисяч років різними культурами та релігіями по всьому світі. У найбільш ранніх формах християнства хрещення включало в себе затримку дихання, коли того, кого хрестили, утримували під водою озера, наближаючи до порогу смерті, щоб потім підняти назад на поверхню. Протягом століть корінні народи використовують зв'язне дихання у різних культурних і духовних ритуалах. Багато буддійських медитацій включають у себе уповільнення дихання та концентрацію уваги на ньому. Відомий буддійський монах Тхить Нят Хань одного разу написав: «Дихання – це міст, який з'єднує життя із свідомістю».

Доктор Ґроф почав шукати альтернативний до психоделіків шлях, який дозволяв би переходити цей міст. Він виявив, що якщо дихати швидше, глибше і скеровувати свою увагу в тіло, то ви природним чином перейдете у незвичайний стан свідомості. Він придумав назву цій техніці – «холотропне дихання», що буквально означає «рух до цілісності» (holos = ціле і trepein = рухатися у напрямку чогось).

Гроф виявив, що цей метод є не менш ефективним, ніж ЛСД-терапія. Наприкінці 70-х він почав проводити семінари по всій країні. Учасники воркшопів повідомляли, що ХД допомагало їм:

• позбавлятися залежності
• зменшувати хронічний біль
• звільнятися від депресії
• отримувати потужні життєві інсайти
• усувати негативні шаблони
• відпускати страх смерті
• знаходити нові смисли й цілі
• підвищувати творчий потенціал
• отримувати досвід містичних станів

Однак, на відміну від ЛСД, цей підхід був природним, безпечним, і учасники могли повністю контролювати інтенсивність досвіду: могли її збільшувати та знижувати. Тобто якщо вам було зовсім некомфортно під час сесії, ви могли знов почати дихати природним чином і швидко поверталися. Порівняйте це з бед-тріпом при прийомі ЛСД, коли ви опиняєтеся у пастці досвіду на кількох годин.

Ґроф виявив, що ХД є особливо ефективним для зцілення від травми. Ведучий воркшопу, в якому я брав участь, Джеймс Фрейзер навів відмінну аналогію, щоб пояснити, чому це так. Уявіть, що ви сидите вдома, дивлячись фільм жахів на відеомагнітофоні. Вам так страшно, що на половині стрічки ви натискаєте кнопку «витягти», щоб вийняти касету з плеєра. На щастя, вам не потрібно дивитися решту картини, але натомість тепер потрібно носити касету все життя. Повсякчас, коли ви наближаєтеся до відеомагнітофона, касета загрожує увімкнутися самовільно, піднімаючи гору страху й занепокоєння. Єдиний спосіб позбутися касети – це розправитися з нею, завершивши її перегляд. Іншими словами, повністю перепроживши свою травму, ви звільнитеся від неї.

Проблема зі спробою досягти такого самого ефекту, перебуваючи у звичайному стані свідомості, полягає в тому, що ваше его ставить захист і стіни, щоб звільнення не відбулося. Воно впізнає ті неймовірні страждання, яких ви зазнали, і захищає вас від повторного переживання.

У всіх нас є травми, які глибоко впливають на наше повсякденне життя. Чи то дитячі проблеми з нашими батьками, однолітками, у школі – в усіх нас є «касети», з якими ми носимося. Ці «касети» дають про себе знати страхами, занепокоєнням, болем і гнівом, які постійно з'являються у нашому житті. Холотропне дихання – це безпечний спосіб підняти захисні стіни вашого его, відчинити двері у підсвідомість, повністю пережити травму і, нарешті, відпустити її зі свого життя. В результаті ви починаєте бачити свою травму з абсолютно нової точки зору і змушуєте нові нейронні з'єднання її обробляти. Ось чому багато хто асоціює холотропне дихання із самозціленням.

Стен Ґроф одного разу сказав, що незвичайні стани свідомості працюють як радар. Він знаходить ті області підсвідомості, які мають найсильніший емоційний заряд, і піднімає їх у свідомість. Подібно до психоделіків, таким як аяуаска, досвід, що проявляється, є абсолютно непередбачуваним, і ви не знаєте, що буде відбуватися, поки там не опинитеся.

Одні проживають досвід, насичений візуальними образами. У інших менше візуального, але через їхнє тіло пульсує більше фізичних відчуттів. Деякі занурюються у розслаблений стан. Хтось відчуває напругу. Доктор Ґроф якось зауважив, що холотропне дихання може створити в організмі умови, в яких спливе стара напруженість, пов'язана з минулою травмою. Наприклад, якщо ви у дитинстві зазнали сексуального насильства, у певних областях вашого тіла може бути прихована напруга, пов'язана з цією подією.

Часто така напруженість наявна, будучи повністю прихованою. Так було у моїй сесії. Підсвідомість викликала напругу з мого минулого, про яку я ніколи навіть не підозрював. Коли ця напруженість виникла, моє тіло почало тремтіти, щоб вивільнити її. Ось чому через кілька тижнів після воркшопу я відчував таку легкість.

У багатьох інших у холотропному диханні виникають містичні переживання. Учасники ділилися про переживання контакту з Крішною, Ісусом, Дівою Марією, Буддою і т. д. Багато хто проживає зв'язок з певними тваринами або іншими аспектами природи. Хтось відчуває те, що Річард Морріс Бекк назвав «космічною свідомістю», розчинення свого его і почуття глибокої єдності з усім навколо.

Як ми вже говорили, одні учасники перепроживають дитячу травму. Другі – трансперсональний досвід, який «переносить» їх в інші країни, інші життя й історичні часи. Джеймс Фрейзер розповідав, що один з учасників переживав себе солдатом у римській армії, на передовій. Як бачите, існує широкий спектр досвіду, який може отримати будь-яка людина, поринувши в таку роботу.

Один з найпоширеніших досвідів – перепроживання процесу свого народження. Як зазначалося, холотропне дихання може відкрити вам доступ до вашої підсвідомості та до однієї з тих подій, яка найбільш сильно впливає на її формування – процес пологів.

Для більшості немовлят він є неймовірно травматичним. До пологів немовлята перебувають у захопленому, небесному стані. Всі їхні потреби забезпечуються, немає почуття окремості від зовнішнього світу, вони відчувають безтурботний зв'язок з усім, що їх оточує.

Та коли починаються перейми, плід раптово виявляється вигнаним з едемського саду. Інтенсивні скорочення стискають стіни навколо, кровопостачання перекривається, виходу немає. Коли шийка матки в кінці кінців відкривається, дитина змушена пережити болісну подорож, щоб вийти з матки. Коли я лежав у позі плоду, відчуваючи сильний тиск на своє тіло з усіх боків, я переживав саме цю подію.

А для тих, у кого були ускладнення під час пологів, психологічна травма може бути ще більш важкою. Для немовлят не є рідкістю пережити обвиття пуповиною, народження у тазовому передлежанні або шляхом кесаревого розтину. Ці події можуть закласти основу для підсвідомих процесів і глибоко впливати на психіку протягом усього життя.

Як би дивно це не звучало, холотропне дихання дає вам можливість заново пережити своє власне народження, щоб вивільнити негативний матеріал з отриманого вами травматичного досвіду.

У міру того, як музика ставала спокійнішою і моє дихання сповільнювалося, я лежав на матраці в знемозі. Мій одяг був просякнутий потом, як після інтенсивного двогодинного тренування. Мій сіттер врешті-решт допоміг мені встати і провів нагору до тихої кімнати. Нам дали кольорові олівці й аркуш білого паперу з намальованим посередині колом. Фасилітатори заохочували нас намалювати малюнок у колі (мандалу), виражаючи те, що відбувалося в сесії дихання. Це дозволило нам отримати погляд на власні внутрішні процеси, обробити досвід і отримати інсайти. Ось малюнок, який я зробив, він відображає інтенсивну енергію, яка текла через моє тіло протягом усієї сесії:

Після групового шерінгу про наші мандали мій перший холотропний воркшоп добіг кінця. Я залишив центр у якомусь сум'ятті. Я думав, у мене буде приголомшливий досвід просвітлення. Натомість я почувався так, ніби був на тренуванні у тренажерному залі. Проте мушу визнати, було відчуття, ніби гора з плечей впала. Я відчував себе легше, спокійніше, зосередженіше. І дещо зовсім несподіване сталося на наступний день після воркшопу: мені нарешті стало сміливості протистояти своїм батькам у темі, яку я відкладав більше десяти років.

Холотропне дихання є тим, що я щиро рекомендую спробувати. Це дасть вам доступ до вашої підсвідомості у безпечному просторі, з підтримкою, яку важко знайти у будь-якому іншому методі. Ви можете отримати драматичне зцілення травми, одужання від залежності, особистісний і духовний розвиток.