Реалії інтеграції
холотропного досвіду
в життя

У першу чергу труднощі інтеграції пов'язані з тим, що можна назвати інертністю життєвого середовища учасника. Оскільки зовнішній світ, що складається з людей, аж ніяк не горить бажанням та й просто не готовий зустрічати «новонародженого» (яким можна назвати людину, яка пройшла дихальний семінар у холотропній парадигмі) з повним прийняттям і розумінням. А також підтримувати кожен його крок із усвідомлення себе в новому, більш цілісному стані й допомагати йому засвоювати його. Швидше, навпаки: оточення прагне повернути знайому йому людину в русло звичних патернів взаємодії. Через це може виникнути свого роду відторгнення отриманого холотропного досвіду. А це незмінно породжує конфлікт, як мінімум, на психосоціальному рівні, і навіть глибше.

Як до виникнення такого конфлікту, так і після, для брізера є вкрай важливою підтримка з боку людей, які глибоко розуміють природу його переживань і готові надавати її, поки він не опанує свій новий стан. Часом цей процес досить тривалий, а тому добре, якщо й підтримка буде довгостроковою. Саме тут виникає потреба у так званому «зовнішньому цілителі».

Він може бути представлений терапевтом, спроможним діяти у рамках холотропного підходу, не нав'язувати жодних напрямків для особистісного розвитку клієнта (колишнього учасника воркшопу з ХД). Такий терапевт особливу увагу приділяє тим сферам його життя, які вимагають додаткової та більш поглибленої роботи, ніж це можливо у рамках воркшопу з ХД або індивідуальної сесії дихання. Без такого кроку, тобто наодинці, повністю вбудувати отриманий досвід у життя вкрай складно.

Варто особливо підкреслити, що терапевт, який працює у холотропній парадигмі, у першу чергу орієнтується на внутрішнього цілителя (цілющий потенціал будь-якого живого організму, що має первісну природну мудрість) клієнта і виконує свою роботу у співпраці з ним. При цьому він пропонує різноманітні методики, вправи, що зміцнюють зв'язок клієнта з його внутрішнім цілителем та дозволяють йому ширше поглянути на ті чи інші області взаємодії з навколишнім світом.

Якщо використовувати для кращого розуміння проблеми метафору бур'яну, то новий досвід, отриманий у сесії дихання, можна розглядати як видалення одного з коренів шкідливої рослини – дійсної проблеми у житті учасника, – у той час як є ще й інше коріння, позбутися якого і допомагає короткострокова та довгострокова психотерапія у будь-якому з напрямків, який обере для себе практик ХД. Настільки ретельне опрацювання отриманих переживань не є обов'язковим, але є дуже бажаним. Така підтримка після дихальних практик, у тому числі холотропного дихання, безсумнівно принесе користь для кожного учасника.