Тев Спаркс:
у чому сенс життя?

Кожен з нас у пошуках щастя чи задоволення, схоже, залучений – свідомо чи несвідомо – в постійно мінливу одіссею сенсу. Саме життя і людський досвід є «елементом», як вода і волога або вогонь і тепло. Очевидно, суть в тому, що ми випливаємо – також свідомо чи несвідомо – з бажання й досвіду: або через задоволення, або через розчарування.

Сенс визначає нас самих. Здається, він постійно, від одного життєвого епізоду до іншого, показує нам, хто ми є. Ми можемо сказати, що сенс – це жива суть, що постійно розвивається – алхімічний плід – наших мрій, надій, бажань, досягнень і невдач. Це відповідь, яку ми отримуємо від нашого глибинного «я» у своєму прагненні відповісти на вічний поклик сирени, що звучить із наших сердець: «Чому? Чому життя або існування взагалі є? Що все це означає?»

З іншого боку, ми можемо сказати, що сенс ніби випливає з нашого переживання того, що є значущим для нас і, що важливо зазначити, який життєвий досвід ми приваблюємо. Неважливо, як ми себе визначаємо: шукаємо ми матеріального задоволення, стосунків чи інших видів добробуту, емоційної чи інтелектуальної реалізації. Що б не приваблювало нас і до чого б ми не прагнули, у постійно мінливому калейдоскопі наших бажань існує творчий імпульс сенсу в нашому житті.

Відомі містики й філософи усіх часів розглядали цю універсальну людську дилему. У своїх метафорах вони часто визначають людське існування як щось, що складається з двох основних компонентів: Творіння і Становлення. Становлення – це вимір нашого існування як індивідуального Я у процесі еволюції, нашого досвіду як людини у зв'язку із Всесвітом в цілому. На думку багатьох, Творіння є великою таємницею – невимовною, невідомою сутністю – того, ким ми врешті-решт є як людські істоти. Це незаперечна кульмінація індивідуального еволюційного існування людини – нашого Становлення. Крізь цю призму сенс буде досвідом (який постійно розгортається) того, що значить бути людиною протягом нашої еволюційної подорожі – нашого Становлення – до досягнення нашої реалізації в тому, що ми можемо назвати Творінням.

Найкрасивіше спрощення цього погляду, яке пережив я сам, а також тисячі інших людей, можна знайти в основах психодуховної практики, розробленої психіатром і дослідником свідомості Станіславом Ґрофом і його дружиною Крістіною, відомою як холотропне дихання. Цю практику я та мої колеги викладаємо в багатьох частинах світу майже тридцять п'ять років. Слово холотропний походить від двох грецьких слів: trepeain, що означає «рухатися у напрямку до», і holos, що означає «цілісність». Таким чином, слово холотропний чудово описує сутнісну природу людського досвіду як окремої одиниці свідомості на її еволюційному шляху до цілісності. Іншими словами, холотропний погляд, як видно, точно відображає те, що іще один визначний піонер еволюції людської свідомості, Віктор Франкль, назвав «людиною у пошуках сенсу».

З холотропної точки зору (і підсумовуючи й спрощуючи ще раз), сенс можна назвати постійно мінливою сутністю людини, яка походить з її еволюційної подорожі до цілісності у цьому житті. Гарна новина полягає в тому, що у життєвому досвіді немає «неправильного сенсу». Однак сенс найчастіше виникає, щоб постійно розвиватися. Кожен наш досвід дає нам новий спосіб розуміння нашого місця у тому космічному еволюційному процесі, в якому ми беремо участь, оскільки усі ми «рухаємося до цілісності», у своєму власному темпі й у свій час.

Оскільки ми беремо участь у цій «еволюції до цілісності», приголомшлива реалізація, схоже, намічена для більшості з нас. Єдиний істинний володар сенсу – це, насправді, сила, яка завжди перебуває всередині нас і до якої ми завжди можемо звернутися за підтвердженням. Найголовніше, ми можемо переживати наше джерело справжнього особистого потенціалу (і навчитися покладатися на нього), щоб зрозуміти і визначити природу істинного сенсу для себе. Зрештою, саме життя і наш власний досвід покажуть нам єдине істинне джерело сенсу – усе під керівництвом непогрішного внутрішнього джерела істинної сили - те, що ми називаємо в нашій роботі Внутрішнім Цілителем. Гарна новина полягає в тому, що ми не можемо робити це неправильно. Наші істини, наші відповіді, наш сенс знаходяться всередині кожного з нас. Нехай усі ми навчимося довіряти нашим найглибшим «я», і життя стане дивовижною пригодою, завжди просуваючи нас до більш і більш глибоких рівнів сенсу і реалізації.