Сила присутності

З найбільш панорамної точки зору «присутність» здається амальгамою, моментальним знімком у часі і просторі або – в будь-який момент життя – багаторівневим проявом того, хто ми є як люди. Присутність відображає і випромінює наш нинішній еволюційний розвиток для інших людей, навколишнього світу, а також для нас самих. У холотропних колах присутність ми часто визначаємо як співналаштованість із собою та реальністю. Завдяки систематичній внутрішній роботі багато хто з нас відчуває, що присутність також є функцію або атрибутом самої свідомості.

З іншого боку, присутність, схоже, є «динамічною основою» або сутнісною природою нашого єства, яка проявляється з тими, з ким ми знаходимося у стосунках. Її сутність, її характер може бути прожитий – нами та іншими – як атмосфера. Ця атмосфера – результат нашої психодуховної еволюції (того, що ми називаємо нашим Становленням) на шляху руху до цілісності. А цілісність, як ми вже говорили у низці контекстів, є також тим, що ми називаємо Творінням.

Присутність, крім того, можна інтуїтивно зрозуміти та прожити як стан свідомості. Займаючись самоаналізом і глибинною роботою, ми можемо виявити, що присутність випромінює якийсь тип сили в нашому житті, заснований на стійкому досягненні певних рівнів розширеної свідомості. Ми також можемо відзначити привабливу властивість присутності, яку багато хто вважає імпульсом передовсім для розвитку свідомості. Ми заглибимося у цю цілющу рушійну силу в подальшому обговоренні системи координат усвідомлення, або йоги хреста – потужного інструменту, що заснований на холотропній динаміці, яка використовується у кінойозі та будь-якій холотропній терапії або будь-який момент у холотропному способі життя.

Як ми вже говорили, ми часто замінюємо «присутність» тим, що називаємо співналаштованістю із собою та реальністю. Це відображає синергію між двома базовими рівнями існування, про які ми говорили протягом всього нашого дослідження. Ці рівні – Становлення і Творіння. З іншого боку, наше Становлення здається багатозначним, постійно мінливим, щосекундним проявом того, де ми знаходимося у власній психодуховній еволюції до Творіння. Іншими словами, для того, щоб розглядати ці рушійні сили холотропно, ми могли б припустити, що наша присутність у будь-який момент часу або міжособистісний контакт являє собою енергетичну «персадкову станцію» у щоденній еволюційній траєкторії руху до цілісності.

Ми можемо також припустити, що присутність – це сила Я, або те, що метафізичною мовою іноді називається «істинним Я». Ця сила Я виникає, щоб передати забарвлення особистості й візерунок того, як ми проявляємо себе у стосунках із собою, іншими та всесвітом навколо нас. З іншого боку, присутність може бути і тимчасовим, постійно мінливим проявом еволюційного процесу просвітлення. Ці концепції підтверджують основну холотропну динаміку руху до цілісності.

Ми чули багато різних цікавих історій від брізерів щодо присутності. З метафізичної точки зору, багато хто говорить, що присутність є силою чистого світла, або буття, оскільки воно сяє через наше відокремлене Я, або его. Потенційна сила присутності часто переживається як створення «призми» нашої індивідуальності у нашому Становленні, оскільки окремі істоти або душі еволюціонують до джерела, або Творіння.

Будь-які дари сили, істини, щирості, справжності, які ми випромінюємо (або, коли на те пішло, протилежними віддзеркаленнями будь-якої з цих якостей, які ми можемо втілити), відображають нашу присутність – те, де ми знаходимося в нашому індивідуальному, особистісному розвиткові. Індивідуальне прагнення до цього розвитку є тим, що ми часто називаємо «роботою, яку ми проробили над собою». Таким чином, було б доречно посилатися на цей постійно мінливий відбиток нашої співналаштованості з собою та реальністю як на еволюцію самої присутності.